Використано метод ексергетичного аналізу для порівняння трьох різних опалювально-вентиляційних систем птахівничих приміщень у холодний період року. Найбільшу ефективність слід очікувати для системи із застосуванням рекуператорів теплоти витяжного повітря, для якої величина ексергетичного ккд досягає 0,42.

Техніко-економічно обгрунтовано каскадне під'єднання котлоагрегатів на прикладі водогрійної котельні потужністю від 1 до 4 МВт. Визначено термін окупності каскадного під'єднання жаротрубних котлоагрегатів марки КВС.

Розроблено повну систему рівнянь загального теплообміну у приміщенні для розроблення алгоритму розрахунку коефіцієнтів опромінення між поверхнями, довільно орієнтованими в просторі.

Надано кількісну оцінку споживання теплової енергії в існуючій житловій забудові. Визначено ефективність заходів з термомодернізації, які розглядаються під час проведення енергоаудиту.

Наведено результати кількісного оцінювання теплового споживання опалювально-вентиляційних систем на прикладі птахівничого приміщення з клітковим утриманням курей.

Теоретично проаналізовано експериментальні дослідження з метою розроблення комплексних заходів для проведення реконструкції діючих виробничих приміщень птахівничих підприємств із впровадженням інноваційних систем мікроклімату, що надає змогу значно скоротити споживання енергії підприємств і підвищити надійність забезпечення їх технологічного процесу.

Наведено результати кількісної оцінки теплового споживання опалювально-вентиляційних систем на прикладі птахівничого приміщення з клітковим утриманням курей.

Наведено енергоощадну систему вентиляції для типового житлового будинку. Надано кількісну оцінку споживання теплової енергії для цієї вентиляційної системи.

Проаналізовано сучасний стан і тенденції розвитку систем витісняючої вентиляції (ВВ) громадських і промислових будинків. Вказано на очевидні переваги ВВ. Наведено недоліки існуючих повітророзподільників для забезпечення роботи ВВ. Наведено результати експериментальних та аналітичних досліджень конструкцій двокамерних малошвидкісних повітророзподільників для використання у системах ВВ громадських і промислових приміщень. За одержаною залежністю можна визначити розміри конструктивних елементів повітророзподільника. Завданням таких повітророзподільників є створення повітряних потоків із рівномірним початковим розподілом швидкості та температури. Вибір доцільної схеми вентиляції відповідно до характеру технологічного процесу та певних особливостей приміщень надає змогу зменшити повітрообмін у приміщеннях, експлуатаційні витрати та забезпечити достатню якість повітря в зоні перебування людей. Запропоновано декілька варіантів конструктивного виконання повітророзподільників, наведено результати їх експериментальних досліджень. Для мінімізації конструкційних недоліків відомих повітророзподільників і зменшення аеродинамічного опору запропоновано конструкцію малошвидкісного повітророзподільника виконати у вигляді двокамерного панельного повітророзподільника з криволінійними напрямними пластинами у розподільній камері.

Використано авторську інноваційну математичну модель ексергетичного методу аналізу роботи одноступеневих хладонових холодильних машин із холодильним агентом R410A, які використовують у split-кондиціонерах фірми "Daikin" моделі серії ATXN-MB, з метою комп'ютерного оцінювання їх енергетичної ефективності на основі ексергетичного ккд залежно від різних факторів, що впливають на їх роботу. Визначено ексергетичний ккд і втрати ексергії у окремих елементах split-кондиціонерів зі стандартною холодопродуктивністю 2050, 2560, 3410, 5480, 6230 Вт фірми "Daikin" за стандартних зовнішніх температурних умов. Встановлено, що зі зростанням холодопродуктивності split-кондиціонера його ексергетичний ккд зменшується від 23,1 до 19,4 %. За втратами ексергії, встановленими у всіх елементах холодильних машин split-кондиціонерів, визначають, які елементи split-кондиціонера треба вдосконалювати для зменшення втрат ексергії в них і загального підвищення ексергетичного ккд.